Au-pair у Німеччині: вимоги, віза, договір і правила участі

Au-pair у Німеччині — це програма культурного обміну для молодих людей, які живуть у приймаючій сім’ї, допомагають із дітьми й легкими домашніми справами, вивчають німецьку та знайомляться з життям у країні. Це не звичайна робота нянею і не спосіб влаштуватися хатнім працівником: програма має обмеження щодо віку, строку, робочого часу, договору, страхування та візи.

Що таке Au-pair

Назва Au-pair походить із французької та означає стосунки «на рівних». У німецькому контексті сенс такий: учасник тимчасово стає частиною сім’ї, отримує житло, харчування та кишенькові гроші, а натомість допомагає з повсякденними сімейними справами.

Головна мета програми — мова й культура. Тому приймаюча сім’я має давати можливість відвідувати курс німецької, брати участь у сімейному житті та мати вільний час. Якщо від Au-pair вимагають повноцінної роботи по дому, догляду за літніми людьми або постійної зайнятості понад ліміт, це вже виходить за межі програми.

Строк участі

За правилами Bundesagentur für Arbeit, Au-pair-Verhältnis має тривати щонайменше 6 місяців і щонайбільше 12 місяців. Важлива відмінність від старих переказів: повторне працевлаштування як Au-pair у Німеччині не допускається, навіть якщо перший Aufenthalt був коротший за рік.

Якщо договір укладено на строк менше 12 місяців, продовження в межах дозволеного максимуму потрібно заздалегідь обговорити з сім’єю, Ausländerbehörde та, якщо застосовно, з агентством. Для громадян третіх країн строк також залежить від візи й Aufenthaltstitel.

Вимоги до учасника

Базові умови для Au-pair у Німеччині:

• вік не менше 18 років на момент початку проживання в сім’ї;
• на момент подання заяви на Aufenthaltstitel верхньої вікової межі 27 років ще не має бути досягнуто;
• німецька щонайменше на рівні A1;
• готовність жити в сім’ї та допомагати з дітьми;
• чинний паспорт на період в’їзду та перебування;
• для громадян третіх країн — національна віза або інший Aufenthaltstitel, що прямо дозволяє Au-pair;
• чесні документи: резюме, мотивація, відомості про сім’ю та досвід роботи з дітьми.

В офіційній пам’ятці Bundesagentur für Arbeit зазначено, що можуть бути допущені навіть кандидати, які перебувають у шлюбі. Але конкретні посольства та сім’ї можуть ставити додаткові запитання про мотивацію, плани після програми й зв’язок із батьківщиною.

Вимоги до приймаючої сім’ї

Приймаюча сторона має бути саме сім’єю, а не самотньою людиною без дітей. У сім’ї повинна постійно проживати щонайменше одна дитина молодша 18 років.

Для громадян третіх країн особливо важливі мовні та сімейні умови:

• зайнятість зазвичай допускається в сім’ї, де німецька є рідною мовою;
• якщо німецька використовується як сімейна мова, Au-pair не повинен походити з країни походження приймаючих батьків;
• щонайменше один дорослий член сім’ї повинен мати громадянство Німеччини, ЄС, ЄЕЗ або Швейцарії;
• Au-pair не повинен бути родичем приймаючої сім’ї;
• Au-pair повинен мати окрему кімнату в сімейному житлі;
• харчування надається безкоштовно, зазвичай разом із сім’єю.

Сім’я також бере на себе страхування на випадок хвороби, вагітності й пологів, а також нещасного випадку. Haftpflichtversicherung часто рекомендують додатково, навіть якщо його не описують як основний обов’язковий мінімум.

Гроші, курс німецької та витрати

Au-pair отримує не зарплату, а Taschengeld. В офіційній пам’ятці Bundesagentur für Arbeit зазначено суму 280 євро на місяць незалежно від кількості годин у межах дозволеного ліміту.

Для договорів, укладених із травня 2023 року, приймаюча сім’я повинна брати участь у витратах на німецьку мову щонайменше на 840 євро за 12 місяців. Це може виплачуватися як 70 євро на місяць, якщо витрати дійсно виникають. Крім того, сім’я оплачує необхідні поїздки до найближчого відповідного мовного курсу.

Зазвичай Au-pair сам оплачує дорогу до Німеччини та назад, якщо сторони окремо не домовилися інакше. Усі додаткові бонуси — проїзний, велосипед, SIM-картка, поїздки з сім’єю — краще прописувати в договорі.

Робочий час і відпочинок

Au-pair допомагає з дітьми та легкими домашніми справами. Згідно з офіційними правилами, зайнятість не повинна перевищувати 6 годин на день і 30 годин на тиждень, включно з babysitting. Якщо через особливу ситуацію години тимчасово перевищено, це потрібно заздалегідь погодити й компенсувати вільним часом.

Мінімальні гарантії відпочинку:

• 1,5 повних вільних дні на тиждень;
• щонайменше одна вільна неділя на місяць;
• щонайменше 4 вільні вечори на тиждень;
• за перебування протягом повного року — 4 тижні оплачуваної відпустки;
• за коротшого строку — відпустка пропорційно, зазвичай 2 робочі дні за повний місяць.

Час на мовний курс, релігійну практику, культурні заходи й екскурсії має бути вільним від сімейних обов’язків.

Що входить і не входить до обов’язків

Звичайні завдання Au-pair:

• наглядати за дітьми;
• відводити дітей до дитячого садка, школи або на гуртки;
• гратися, гуляти, допомагати з простими домашніми завданнями;
• готувати прості страви для дітей;
• підтримувати порядок у дитячій кімнаті;
• допомагати з легким пранням і побутовими справами;
• іноді доглядати за домашніми тваринами, якщо це погоджено.

Не повинні ставати обов’язком Au-pair:

• самостійне ведення всього господарства;
• регулярне важке прибирання;
• догляд за хворими чи літніми членами сім’ї;
• робота в сімейному бізнесі;
• заміна професійної няні на повний день;
• обов’язки без зв’язку з дітьми та сімейною інтеграцією.

Якщо коло завдань надто широке, важливо письмово фіксувати розклад і звертатися до агентства чи консультаційної організації до того, як конфлікт стане гострим.

Договір Au-pair

До початку проживання сторони підписують письмовий договір. У ньому варто вказати:

• дати початку й закінчення;
• робочі години та приблизний розклад;
• обов’язки Au-pair;
• розмір Taschengeld;
• умови проживання та харчування;
• участь сім’ї у витратах на курс німецької та дорогу до нього;
• страхування;
• відпустку й вихідні;
• хто оплачує поїздку до Німеччини та назад;
• порядок дострокового розірвання;
• додаткові домовленості: проїзний, велосипед, поїздки, користування автомобілем.

Для візи громадянам третіх країн договір зазвичай потрібен уже на етапі подання заяви. Приймаюча сім’я також заповнює офіційний Au-pair Fragebogen для процедури погодження з Bundesagentur für Arbeit.

Віза та Aufenthaltstitel

Громадяни ЄС, ЄЕЗ і Швейцарії можуть працювати Au-pair без дозволу Bundesagentur für Arbeit. Громадянам третіх країн потрібен Aufenthaltstitel, що прямо дозволяє Au-pair. Зазвичай візу запитують до в’їзду в німецькому посольстві або консульстві.

Після в’їзду за візою, яку часто видають на початковий строк, потрібно вчасно звернутися до Ausländerbehörde за місцем проживання та отримати Aufenthaltserlaubnis до закінчення візи. Працювати Au-pair слід лише після того, як це дозволяє віза або Aufenthaltstitel.

Є країни, громадяни яких можуть в’їхати без візи й оформити Aufenthaltstitel уже в Німеччині, але це виняток. Перевіряти потрібно на офіційній сторінці німецького посольства у вашій країні, адже перелік документів, запис на подання та вимоги до паспорта залежать від громадянства.

Документи для подання

Точний перелік визначає німецьке посольство або консульство, але зазвичай знадобляться:

• анкета на національну візу;
• чинний закордонний паспорт;
• фотографії паспортного формату;
• підписаний договір Au-pair;
• заповнений Fragebogen для приймаючої сім’ї;
• підтвердження німецької A1 або перевірка знання мови в представництві;
• мотиваційний лист;
• біографія;
• документи про освіту й досвід, якщо їх просять;
• підтвердження страхування;
• дані приймаючої сім’ї та реєстрації в Німеччині;
• переклади документів, якщо цього вимагає конкретне посольство.

Не варто покладатися на універсальні списки з блогів. Візові вимоги й технічні правила щодо паспортів змінюються, тому перед поданням потрібно звірити саме сторінку Auswärtiges Amt або німецького представництва в країні подання.

Як шукати сім’ю

Сім’ю можна шукати самостійно або через агентство. Bundesagentur für Arbeit рекомендує користуватися Vermittlungsagentur, тому що агентство може допомогти у разі проблем між сім’єю та Au-pair.

Обираючи посередника, корисно звертати увагу на RAL-Gütezeichen і членство в Gütegemeinschaft Au pair e.V. Це не єдиний можливий шлях, але такий знак означає, що посередник працює за перевірюваними стандартами.

Перед згодою на сім’ю поставте запитання:

• скільки дітей і якого вони віку;
• який звичайний графік у будні та вихідні;
• яких саме домашніх справ очікують;
• де розташована кімната Au-pair;
• хто оплачує мовний курс і транспорт;
• чи є поблизу школа німецької;
• як сім’я вирішує конфлікти;
• чи був у сім’ї Au-pair раніше.

Якщо виник конфлікт або експлуатація

Проблеми трапляються не лише через злий намір. Іноді сім’я та Au-pair просто по-різному розуміють обов’язки. Але є тривожні сигнали, які не можна ігнорувати:

• регулярна робота понад 30 годин на тиждень;
• відсутність вільних вечорів і вихідних;
• вимога доглядати за літніми чи хворими;
• відмова платити Taschengeld;
• заборона відвідувати мовний курс;
• погрози візою або висилкою;
• ізоляція, тиск, приниження.

Спочатку зафіксуйте факти: розклад, листування, виплати, домовленості. Потім звертайтеся до агентства, якщо воно брало участь у підборі, або до консультаційних організацій. У екстрених випадках можна скористатися зазначеними в пам’ятці Bundesagentur für Arbeit контактами Telefonseelsorge або Aupair Society e.V.

Чи можна залишитися в Німеччині після Au-pair

Au-pair не є імміграційною програмою для постійного проживання. Після закінчення строку потрібно або виїхати, або заздалегідь перейти на інший законний Aufenthaltstitel.

Можливі наступні кроки:

• вступити до німецького університету;
• почати Ausbildung, якщо знайдено програму й виконано візові умови;
• знайти роботу в Німеччині та отримати відповідний Aufenthaltstitel;
• укласти шлюб із громадянином Німеччини за реальних сімейних стосунків.

Перехід краще планувати за кілька місяців до кінця програми: зібрати документи, перевірити строки Ausländerbehörde й не допустити перерви в легальному статусі.

Короткий чекліст

• Перевірте вік, A1 і паспорт.
• Знайдіть сім’ю з дитиною молодшою 18 років.
• Обговоріть графік, кімнату, курс німецької та обов’язки.
• Підпишіть письмовий договір.
• Для громадян третіх країн оформіть візу до в’їзду, якщо для вашої країни немає винятку.
• Переконайтеся, що Aufenthaltstitel прямо дозволяє Au-pair.
• Зберігайте договір, розклад, підтвердження виплат і страхування.
• У разі порушень звертайтеся по допомогу рано, а не після закінчення візи.